До тих, хто любить сперечатися за політику і має клепку на більше ніж “зрада-перемога”. Видається мені, у мене суперечки з українськими «правими-республіканцями» не тому, що у нас різні ідеології.
І вони, і я за вільний ринок і за мінімальне втручання держави в економіку чи то з регуляціями, чи то з субсидіями, за виключенням випадків, коли якась регуляція таки треба (приміром, заборона зливання токсичних відходів в воду чи повітря для захисту екології) чи коли якась субсидія таки потрібна (приміром інвалідам, чи короткочасна при втраті роботи).
Тобто ідеологічно, між нами розходжень нема.
Суперечки виникають тому, що «праві-республіканці» в Україні все ще вірять, що Республіканська Партія США дотепер сповідує класичну праву республіканську ідеологію, а я вже зрозумів, що є прірва між партією Рейгана, і сьогоднішньою її версією, тому що вони, прирівнюючи партію до ідеології, вважають, що ти або за Республіканців і проти Демократів чи навпаки за Демократів і проти Республіканців. Якщо ти проти Трампа чи інших Республіканських політиків, то ти автоматично маєш бути за Берні Сандерса (Обаму, Байдена, Оказіо Кортез, за Чорні Життя Мають Значення, за «соціалізм», пільги, навалу іммігрантів і т.п.).
Але також і очікують, що якщо ти за вільний ринок і традиційні республіканські цінності, то ти зобов’язаний бути за сучасну Республіканську партрію, Трампа, і маєш бути проти Обами-Байдена-Сандерса і так далі.
Мені ж очевидно, що світ не чорно-білий. Що лідер Республіканської партії може бути далеким від республіканської ідеології (не сповідувати традиційних цінностей, бути проти вільної торгівлі, бути за субсидії застарілим галузям, і т.д.). Що власне тому МакКейн і Ромні фактично перейшли в опозицію до Республіканської партії, та і Буш фактично критикує її зараз, а був би Рейган живий, скоріше всього і він сказав своє Фе.
Тому що не розуміють мої українські “праві” колеги, що можна однаково бачити як лицемірство і помилки Трампа і ко, так і абсурдність ідей Оказіо-Кортез і Берні Сандерса, так і проколи Обами і Байдена, так і шкоду від різних борців за «права» і різних тунєядців-пільговиків, які живуть на мої податки.
Плюс, все стає ще складніше, коли до цих економічних питань ми ще підмішаємо питання геополітики (приміром, огида до відвертої слабкості в питанні Росії з боку Демократів, але і не менша огида до ганебного загравання з Росією з боку Трампа). Чи соціальні питання, як от аборти, релігія, чи одностатеві шлюби. Тут взагалі все стає складно і покладатися на чорно-біле трактування світу не можна, бо, приміром Республіканці і Лібертаріанці, яких однаково люблять мої «праві» колеги з України, мають кардинально протилежні погляди на ці питання. Одні гаряче проти, інші гаряче за.
Легко зараз у світі тим, хто все ще живе в біполярному світі й ділить світ на «добрих наших» і «поганих чужих».
Важко таким як я, котрі бачать, що все складніше, і нема «наших» і «чужих», а в чомусь і одні, і інші – дуже погані, а в чомусь і серед тих, і серед тих є раціональні політики ….
Таких “політично неафілійованих”, до речі, однаково ненавидять як «ліві», так і «праві», бо ми дозволяємо собі засумніватися у святості лідерів обох угрупувань, і часом хвалимо окремі дії чи ідеї з обох таборів.
Не називаю тут імен, але якщо це читають ті колеги, які себе вважають “правими-республіканцями-лібертаріанцями” і з моїх коментарів я видаюся їм “лівим-демократом”, то ось трошки більше контесту. Бо часом навіть не знаю як реагувати, коли через моє засудження дій Трампа, приміром, колеги чомусь автоматично вирішують, що мені подобаються дії Байдена, чи тим більше, божевбережи, Оказіо-Кортез і Ко.
Image by Gerd Altmann from Pixabay
Др. Василь Тарас ˗ Dr. Vasyl Taras,
Associate Professor of International Business
at University of North Carolina at Greensboro