В пам’ять в 40-й день від смерті українсько-канадської мисткині Парасі Іванець

Одвічна турбота буття кожної людини – життя, праця і смерть. Щоб прожити життя і не встидатися за прожиті роки а в міру можливостей гідно з шаною відпочивати на цвинтарній землі, де завершився вік і згасло земське життя, де зупинилося серце, але пам’ять серед живих залишилася … Read more

До 100-ліття Остапа Тарнавського

   ,,У письменника тільки і є один учитель: самі читачі.’’ М. Гоголь В травні виповнилося 100 років – Остапові Тарнавському, якось в пресі я не помітив згадки про цю визначну постать в нашій літературі. Пригадаймо, що Остап народився 3 травня 1917 р. у Львові у … Read more

Нація без релігії гине, а церква мусить служити нації

  ,,Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, – і нею багато хто ходить. Бо тісні ті ворота і вузька та дорога, що веде до життя,- і мало таких, що знаходять її.’’ (Євангеліє від Матея. 7.13.) Всі ми добре … Read more

Микола Кирилович Лебедь та Микола Дмитрович Лебедь. Два ближнячі імена, одна ідея, якій вірно служили.

 ,,Не той чоловік, хто для себе живе, а хто за батьківщину в бій іде.’’ Щож ми знаємо про героїв у яких ближнячі імена? Занаємо, що Микола Лебедь народився 11 січня 1909  р. в с. Нові Стрілиська, Бібрського повіту, тепер Жидачівський район, Львівська область. Був він … Read more

До 40-річчя від смерті визначного письменника Юліана Тарановича

У 1948 р. Тарнович переїжджає у Торонто в Канаді. Тут він у співпраці з владикою Борецьким починає видавати католицький часопис «Наша Мета» і редагує перший Шематизм Торонтонської єпархії. Від вересня 1949 р. до 1956 р. редагує двотижневик «Лемківщина», в 1957-1962 рр. – «Український Робітниик»

До 90-ліття народження та 40-ліття смерті Василя Курилика

«Взагалі-то мистецтво, з одного боку, здійснює те, чого природа не могла зробити, з другого боку – її наслідує». (Аристотель про мистецтво) Про те, що українці загосподарювали Канаду широко відома дійсність. Сьогодні дехто дивується, що в лавах канадської влади і дипломатії порівняно багато українців. Про те, … Read more

Простити можемо, але не забудемо

Сучасна політика Я. Качинського нагадує політику з 30-х років ХХ ст. в Німечині, а це дуже небезпечна гра, яка провокує нашим народам зло повернути в трагедію. Краще б було, якби п. Качинський замислився, чи ненаспіла пора вибратися із тенет цього наскрізь проімперського мислення.

До 75-ти річчя від смерті популяризатора стрілецтва Кирила Трильовського

Напередодні вибуху ПершоїСвітової Війни на українських землях існувала політична напруга. Серед суспільства, а передовсім серед молоді, а зокрема студенської почалися організувати об’єднання і поступенно творення військових організацій.

Злобна постанова на догоду Путіну, а на кривду полякам і українцям

Не навчила їх вогненна проба, через яку пройшли оба наші народи протягом століть. Польський сенат і сейм своїм рішенням зганьбив всі чинені заходи примирення, а в тому зневажив і заклик Святішого Папи Римського Івана Павла ІІ, який у своєму посланні від 7 липня 2003 року, благав помиритися і гоїти конфліктні рани, без ненависти, а в християнській любові будувати взаємини.