Про «сльот збитих льотчиків»

Події в релігійній сфері все більше вражають своєю блискавичною швидкістю, але й одночасно – штучністю і провокативністю…

Андрій ЮРАШ, керівник департаменту у справах релігій Міністерства культури

По-перше, відбулася нарада у Володимирському соборі за участі одного з правлячих українських єпископів та двох владик з «братньої» Росії, які нікого і чого не репрезентують. Оцінок вже прозвучало багато цього на 98% мирянського зібрання. Тому не намагатимуся бути оригінальним, а з цього приводу процитую думку одного з моїх шанованих колег, який і попереднє зібрання «інтелігентів» на підтримку КП, і сьогоднішні збори назвав «сльотом збитих льотчиків». Краще не скажеш і ємкіше не придумаєш…

Не випадково, напевно, саме до цього заходу була «приурочена» й друга подія – дарунок Юрвідділу УПМ МП для зібраних у Володимирському соборі «збитих льотчиків»: 
Московський Патріархат в Україні подав позов до суду з вимогою відмінити реєстрацію Київської митрополії УПЦ (ПЦУ).

З такою ж переконливістю можна подати до суду на те, що, наприклад, вечір зменшує силу сонячного проміння, призводить до темряви, а тому загрожує громадському порядку, через що його треба заборонити, відмінити і назвати, наприклад, «початковою стадією ночі» чи «прелюдією ранку». Себто, – повний абсурд і безуміє. Такий же зашкалюючий рівень абсурду і безумія – і з вимогою відмінити реєстрацію Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ).

Тобто, судове рішення з цього приводу має стати тестом на адекватність і ментально-ціннісну адекватність української судової системи. 

Всім є очевидно: ці дві синхронізовані події стали сигналом до початку, точніше, – продовження фронтального наступу на всі компоненти помісної української традиції, які отримали легітимізацію після визнання української автокефалії з боку Материнської Вселенської Патрархіі… 

Але даремно мрієте про відкат та згортання об‘єктивних процесів: ви бачили, як Дніпро тече не до Чорного моря, а від Чорного моря? Звісно, що ні… так само й не побачите ніколи, що абсолютна більшість свідомих українців відмовиться від ідеї та впевненості у тому, що їхня духовна доля може бути реалізована тільки на основі самостійноі помісної традиції, яка вивільнить свою енергію від московського юрисдикційного та будь-яких іншого мулу.