Зараз буде звернення до фанатів обох політиків.
Шановні обожнювачі Зеленського! Я приємно здивований тим, як ваш кумир виконує свої обов’язки останні сім місяців. Чесно зізнаюся – не очікував. В цілому, він і вибору особливого не мав – лише або стати державником, або повторити долю Януковича, якщо встигне добігти до гелікоптера. Я радий, що Зеленський пішов по першому шляху і з приємністю відзначаю, як він тримається на цьому шляху дедалі впевненіше, уже майже без милиць. Більше того – в силу певних обставин він став справжнім нічним жахом для росіян, хоча жодним чином не планував цього. Але і цю поль йому доводиться грати, і – що ж – грає її він дедалі краще.
Але. Не треба мене переконувати в його видатних лідерських якостях, організаторських здібностях та всяких особистих чеснотах. Бо я не забув перші два роки його каденції, які можна охарактеризувати як цирк на дроті. Я не забув великий дерибан, який влаштував його патрон Коломойський у сфері енергетики та інших сферах. Я не забув падіння економіки в останньому кварталі 2019 і першому кварталі 2020 року, ще в доковідні часи. Я не забув того, як ваш кумир шукав мир в очах путіна і відводив війська з позицій, які потім займали росіяни. Я не забув замороження проєктування і виробництва українських озброєнь. І поруйнованої системи забезпечення армії також не забув. Як не забув і переслідування волонтерів та активістів. Про Ріфмастера та його товаришок по нещастю пам’ятаєте ще? А я пам’ятаю, в мене пам’ять добра. Та, зрештою, у цей момент я також не те, щоб у захваті від обшуків у волонтерських фондах. Від розкрадання гуманітарки у Запорізькій області людьми з ВЦА. Від того, що Херсонське СБУ працювало на російську розвідку (а сфера безпеки є одним з прямих обов’язків Президента України). І я зовсім не в захваті, що на своїх посадах перебувають такі одіозні персонажі як Шкарлет, Ткаченко, Гетьманцев і Арестович (хоча, біс із ним, з Арестовичем, все одно він тільки говоряща голова без жодних повноважень, але ж огидно).
Тепер за Порошенка. Мене до чортиків дратують епітети на кшталт “пеця”, “шоколадний”, “барига”, “мародер”, “мальдівський” і що там ще (до речі, всі ці “боневтіки” і “янелохи” теж з тієї ж серії). За таке в мене відразу тягнеться рука до відфренду. Тому, якщо комусь хочеться вживати зазначені епітети, краще це робити не на сторінці у мене, щоб я мав нагоду зробити вигляд, що їх не побачив. Мені важко уявити, якими зусиллями він і його команда не допустили падіння України у 2014-2015 роках – спочатку військового, а відтак і економічного. Я усвідомлюю, що Мінські угоди, які заморожували конфлікт, були вдалим кроком, який за умов нашої неможливості швидко перемогти в гібридному конфлікті, давав нам час для зміцнення армії і країни, а також послаблював росію завдяки механізму санкцій, що були прив’язані до тих угод. Я знаю, що це було зроблено в умовах настільки потужного російського лобі в Європі (лише зараз ми поволі усвідомлюємо його справжню потугу), що виглядало практично чудом. Я добре пам’ятаю й інші здобутки часів Порошенка: і відбудовану армію, і отриманий безвіз, і введення системи “Прозоро”, і зменшення впливу олігархів на державні процеси (не всіх, щоправда), і децентралізацію (святая святих для розвитку регіонів), і становлення української церкви, і вибух на українському книжковому ринку, і те, як “Нафтогаз” став із найбільш дотаційного підприємства головним платником податків, і те як ми виграли росію в стокгольському арбітражі, і багато чого ще.
Але. Шановні любителі Порошенка. Навіщо ви зараз поводитеся так, як найостанніші зрадофіли, що верещали “ааааа, ліпецька фабрика, свинарчуки, хто здав іловайськ, патріоти в тюрмах, роттердам+, азазазаза!!!!!”? Вам видається, що Порошенко краще би впорався з поточною ситуацією? Цілком можливо. Але він зараз не є Президентом, а країна, тим часом, не впала, не загнулася, відбиває повномасштабне вторгнення вже восьмий місяць, отримує зброю і фінанси, контратакує і має всі шанси на перемогу. Як на мене, це і є головним в усій цій історії, а зовсім не прізвище президента. Зеленський має хороших спічрайтерів, які пишуть блискучі промови, гідні державника? Прекрасно! Значить, у нього зараз курс на розбудову країни і протистояння з росією. Адже слова найвищої посадової особи є визначальними для напрямку розвитку держави. Чи ви всерйоз вважаєте, що це спічрайтери міняють державний курс? Боюся, ви помиляєтеся – їх підбирають і ставлять їм задачі саме під той курс, який потрібно озвучити і задекларувати. Тому, що слова, написані спічрайтером, набувають вагу і стають державним курсом саме тоді, коли їх озвучує Президент.
І так, коли ви звинувачуєте Зеленського в тому, що він говорить те, що колись говорив Порошенко, то це виглядає або так, що Порошенко говорив дурниці, або так, що вам постать Порошенка дорожча за країну. Бо особисто я тільки радію з того, що після кількох років метань Зеленський не просто став на державницьку і антиросійську позицію, а ще й змушений бути у ній більш затятим, аніж його попередник. І мені плювати, з яких мотивів він це робить, головне, що він робить те, що потрібно. У Зеленського є величезна кількість прорахунків навіть зараз. Чому б вам не докласти зусиль до звільнення Гетьманцева, наприклад? Або до відстоювання волонтерів, яких переслідують? Наголошую – саме зусиль, а не пустопорожнього триндіння в фейсбуці. Чи російські ІПСО про боневтіка легше поширювати, не треба жертвувати часом і енергією, та ще й по морді ніхто не дасть через екран?
А, і те. Припиніть уже нарешті постити оте всрате “хторозмінувавчонгар”. Бо відповідь вам може не сподобатися або просто розчарувати своєю дріб’язковістю. Як свого часу та ж історія повторилася із “хтоздавіловайськ”.
Назар Розлуцький