На святкуванні Старого Нового Року в Пасейку, Н.Дж. (13 січня 2018 року), чудово організованому Новою Українською Хвилею, присутні гості почули цікаву новину – в Ню Джерсі, де проживає так багато українців, виявляється не було українського ресторану. Але буквального минулого тижня все змінилося – подружжя Михайло і Марія Войціцькі відкрили ресторан українсько-європейської кухні. Ласкаво просимо всіх українців завітати 10 лютого в “Excelsior of Saddle Brook на святкування Дня Валентина і урочисте відкриття бізнесу, щоб перевірити, чи українська кухня буде гідно представлена в штаті Ню Джерсі.
Кілька запитань до українських бізнесменів.
– Марійко і Михайле, в українській спільноті ви відомі як власники “Mish-Mash catering” – ваші страви європейської кухні напрочуд смачні, але найбільшою популярністю серед клієнтів користуються українські страви. Розкажіть, чому ви розпочали цей бізнес, звідки берете рецепти страв?
– Марійка: Ми обоє з Бучацького району Тернопільської області. Вже з 7-ми років пам’ятаю себе на кухні. Ми з бабцею (по мамі) пекли хліб в печі, і бабця завжди співала – і веселі, і сумні пісні. Але більше жартівливі. Так що кухня для мене не була докучливим обов’язком, але цікавим дійством. Вміння смачно готувати було справою честі кожної галицької газдині. І мама, і її сестри, бабці всі є майстрині найвищого класу. Моя бабця по татові так швидко ліпила вареники, що виглядало 100 вареників в неї за 5 хвилин виходило. Холодець моя мама готувала з трьох видів м’яса , без желатину. 12 годин на малесенькому вогні – і тоді юшка виходила кришталево чиста червонуватого відтінку. Всі ці родинні рецепти і секрети технології я використовую тепер, моя мама – мій найперший консультант. Також постійно вишукую цікавинки чи то в старих кулінарних рецептах (Д.Цвек, видані Союзом Українок Америки «Українські страви» З.Терлецької) чи на інтернеті. Навчаючись в кулінарному училищі, , розширила свої знання локальної кухні, отримала професійний підхід до справи, а знайомство з американськими технологіями підштовхнуло до ідеї поєднання українських традицій з сучасними технологіями приготування страв. Слідкую теж за розвитком кулінарного мистецтва в Україні. Відвідуючи цього літа ресторани в Карпатах, відкрила для себе багато оригінальних підходів сервірування, оздоблення страв. Наш народ є дуже талановитий. Так що – «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
– Звичайно, приготування їди традиційно вважалося сферою компетенції і царювання жінки. При цьому шеф-повари найдорожчих ресторанів звичайно є чоловіки. Пане Михайле, який Ваш внесок в сімейний бізнес?
– Михайло: Приготування м’ясних страв на Різдво чи Великдень – це була ціла чоловіча магія в моїй родині, починаючи які дрова для чого використати, скільки тримати на вогні,… А запах ялівцю, вишневих дрів, а пізніше запах ковбас, шинок, полядвиць – одні з найкращих спогадів дитинства. Я дуже любив допомагати своєму вуйку, тому коли Марійка запропонувала спробувати кулінарний сімейний бізнес, без питань підтримав її ідею. Смачна їда – один з найкращих способів дарувати людям радість. Крім того я розуміє чоловічу психологію – чоловікам подобаються трохи інші страви, ніж жінкам. Тому щоб задовольнити гурманські смаки всіх клієнтів вважаю свою участь в складанні меню і розробці рецептів страв не просто надзвичайно важливою, але життєво необхідною. Жартую, звичайно.
-В Україні ми мали привілей, оцінити який можем тільки зараз – органічну їжу. Ми вирощували фрукти і овочі на власних городах неподалік міста чи привозили від батьків з села, купували на базарах м»ясо без гормонів і яйця курей, які природньо бігали по селянському обійстю. Зараз такі речі коштують в Америці набагато дорожче. Які продукти ви використовуєте при приготуванні страв?
– Михайло: Всі погодяться, що органічні продукти навіть пахнуть краще, ніж неорганічні. А що вже казати про хімічний склад чи поживні і смакові якості. Тому ми стараємось використовувати максимально органічні складові. В приготуванні українських страв люблю вживати українські продукти. Наприклал, до салатів додаю часто олію «Чумак» з України – такого запаху ніяка тутешня олія не має. Дбати, щоб їда була і смачна, і корисна для здоров»я – наш найперший пріорітет, і щораз більше замовників вибирають нас з цієї точки зору.
– Що відрізняє вас від інших подібних бізнесів? Які ваші фірмові страви і чим ви порадуєте чи, може, здивуєте гостей Свята Валентина 10 лютого?
– Марійка: Вже кілька років “Mish-Mash catering” готує страви, які привозить на святкові імпрези наших клієнтів. Маємо великий досвід найперше української кухні – так що багато українців запрошувало нас готувати їду на хрестини, дні народження, весілля, перше причастя. Дістали добрі відгуки від учасників і гостей святкування Нового року в Українсько-Американському Культурному Центрі (Випані, Н.Дж), Хрестин 137-го відділу СУА і Балу Вишиванок, Осінніх Балів-Маскарад, Свята Валентина (Пасейк, Н.Дж.). Готуємо так, щоб смакувало, ніби в дитинстві. Наші клієнти можуть не тільки вибрати страви з пропонованого нами меню, але і замовити власні. Будемо і надалі надавати такі послуги. Новим напрямком нашого бізнесу є відкриття ресторану, в якому можна приймати велику кількість гостей. За побажанням, імпреза може бути в українському етностилі або класичному європейському стилі. Етностиль – це не просто українські страви, але і вся українська атмосфера святкування – одяг офіціантів, оформлення залу, і головне – ведучий, українська музика. Крім того в меню завжди пропонуємо загально-популярні страви. Так що для гостей неукраїнського походження маємо теж добрий вибір. Фірмові страви – телятина з чорносливом, борщ з часниковими пампушками, грибна юшка і інші страви з грибів з Карпатських лісів, холодець, каші зі шкварками, голубці, кишка, вудженина, 15 видів сала (про сало жартую J). На урочисте відкриття бізнесу і святкування Дня Валентина готуємо кілька сюрпризів, але залишу це в таємниці – приходьте, ми не підведемо Ваших очікувань.
– Знаю, що Ви належите до однієї з найстарших організацій української діаспори – Союзу Українок Америки. Як Ви поєднуєте ці дві сфери діяльності?
– Марійка: Для мене бути союзянкою є великою честю. Як членка 137 відділу СУА в Кліфтоні, Н.Дж я відповідальна за кулінарну частину наших імпрез. Мій чоловік не тільки підтримує мою участь в роботі СУА, але і сам допомагає при підготовці наших заходів (на почесному місці в нас висить його Грамота Подяки від 137-го відділу СУА J). Ми дуже раді, що в тих коштах, які за останні роки 137-ий відділ СУА передав для підтримки вдів і сиріт воїнів АТО, для військового госпіталю в Житомирі, сиротинців, є і наша частка. Також як бізнес, ми підтримуємо потребуючих в Україні. Частина прибутку від минулорічного осіннього Балу-маскараду, який ми провели, були вислані в сиротинець в с.Нове Село Підволочиського району Тернопільської області. Бачити радісні обличчя дітей, які розглядають подарунки – що може бути кращого! Також співпрацюємо з організацією «Сузір»я» в Бучачі, яка організовує табори, свята для дітей, батьки яких воюють на Донбасі. Цю традицію доброчинності будемо продовжувати і далі. Тому підтримуючи наш бізнес, Ви підтримуєте українську справу, тих, кому зараз в Україні дуже важко.
– Слова Митрополита Шептицького «Свій до свого по своє» як ніколи актуальні в наш час. Тому запрошуємо всіх українців підтримати новостворений бізнес подружжя Войціцьких – запросити гостей на відзначення родинних подій до їх ресторану, поширити інформацію серед знайомих американців.
– Марійка: Ми будемо дуже раді допомогти зробити святкування весілля, хрестин, Першого причастя, дня народження, інших родинних подій незабутнім. Також запрошуємо різні інституції , громадські організації скористатися нашими послугами при проведенні своїх імпрез. Чудовий великий зал, смачна і оригінальна українсько-європейська кухня, бездоганне обслуговування, також 10% знижка протягом лютого і березня цього року. Про Україну пересічний американець знає більше з новин останніх років – Євромайдан, війна. Ми б хотіли відкрити для американців нашу чудову українську кухню з її давніми традиціями і смачнющими стравами. Хочемо відкрити Україну цікаву, екзотичну, а насамперед – гостинну і теплу для всіх наших друзів.
– Нехай щастить вам у цьому!
Дякую!
Орися Сорока для Закордонної Газети