Замкнене коло безкарності   і цап відбувайло  з гучною назвою Енергетичний омбудсмен 

 

Світлана СИДОРЕНКО, юрист

8 грудня 2017 року в парламенті широке коло посадовців та фахівців обговорили питання запровадження в Україні інституту Енергетичного омбудсмена (відповідний депутатський законопроект, який Кабінет Міністрів України повинен був подати на розгляд Верховної Ради України ще до 1 липня 2017 року, зареєстровано у Верховній Раді України 4 вересня 2017 року), тобто, в теорії, службової особи, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян та інших споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг в діяльності органів виконавчої влади і службових осіб, створення інституту зі швидкого та ефективного позасудового вирішення споживчих спорів в галузі енергетики та комунальних послуг, а також здійснення представництва прав та інтересів споживачів у цій сфері; забезпечення неупередженого та ефективного врегулювання спорів між споживачами та суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Покладаються функції контролю – це теоретично, як воно має бути і є десь. Однак фактично запропоновано заснувати таку інституцію, таку посадову особу (разом з її офісом), яка б не мала ані владних повноважень, ані прав щось контролювати, ані реально на щось впливати, відповідно – і вирішувати. Критики законопроекту взагалі хочуть, крім того, бачити на посаді Енергетичного омбудсмена просто авторитетну особу, яка б своїм авторитетом впливала, не маючи при цьому законних повноважень на це, на посадовців, Регулятора, інші органи державної влади та місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг в Україні, а ще краще – просто приймала скарги, без функції представництва та захисту споживачів. Тобто авторитетне посміховисько та механічний реєстратор скарг фізичних осіб, мікропідприємців (малим і середнім підприємцям законотворці такого права не дали), аби не становити загрози олігархам від Української енергетики.

В обговоренні законопроекту взяли участь західні експерти з даного питання, які розповіли про механізми і принципи роботи їхніх енергетичних омбудсменів, йшла дискусія про конституційність цього органу, ким і як він повинен створюватися, юридичні підстави для цього, ймовірний конфлікт компетенцій Енергетичного омбудсмена і судів, якого насправді нема. Але головне – ця нова інституція в Україні не матиме достатніх важелів захисту інтересів споживачів. І триматимуть великий штат працівників, які писатимуть споживачам, які чекатимуть на допомогу, відписки. А потім відзвітують про надання роз’яснень і вкрадуть та «відмиють» чергові європейські і державні кошти, бо планується запровадження особливого порядку визначення розмірів посадових окладів та виокремлення працівників секретаріату Офісу Енергетичного омбудсмена із загального числа працюючих, оплата праці яких здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету. При цьому, на таких осіб в частині визначення умов оплати праці, надання відпусток, соціального захисту законопроектом пропонується поширювати Закон України «Про державну службу».

Парламентський Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), Кабінет Міністрів України, Міненерговугілля та інші органи державної влади та суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, – всі хочуть позбутися тягаря у вигляді скарг громадян та підприємців. Вони б і самих громадян з радістю б позбулися, але ж треба когось грабувати. Так, зокрема, згідно з законопроектом «фінансування Офісу Енергетичного омбудсмена здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» або з інших не заборонених законом джерел» (частина 1 статті 17 законопроекту).

Якщо створити неспроможний на захист орган, який буде розглядати ці скарги, він не матиме право щось зробити. Наразі питання вирішення спорів між споживачами товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг входить до компетенції Регулятора. Крім того, в обленерго було створено інформаціи?но-консультаціи?ні центри, які забезпечують зворотній зв’язок компаній зі споживачами.

На даний час Уряд, Міненерговугілля, Регулятор, Нафтогаз і облгази, Укренерго і обленерго, які, судячи з часток їх власників (Костянтин  Григоришин і Олександр Бабаков), частково фактично є під російським впливом, а також інші власники обленерго: Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Ігор Суркіс і Юрій Бойко, не дотримуються прав та законних інтересів Українських громадян. Так, в бізнес-інтересах Дмитра Фірташа, який через офшорні компанії контролює облгази, Уряд України вийшов за межі своєї компетенції, за межі Закону, чим порушив статтю 117 Конституції України, і видав незаконну (суперечить статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») постанову від 22 березня 2017 року № 187 та не збирається її скасовувати. А коли буде засновано інститут Енергетичного омбудсмена у них буде, нарешті, «крайній», ширма, цап відбувайло, на якого можна буде спихнути всю відповідальність і вину за біди українців в енергетичній сфері та сфері комунальних послуг.

Енергетичний омбудсмен Україні потрібен. Тільки повноцінний омбудсмен і не один проти всіх, а всі за одного – за споживача. В умовах безкарного рейдерства і тотальної корупції працювати він не зможе, хіба якщо отримає повноваження Генерального прокурора України.

У Пояснювальній записці до проекту Закону України “Про Енергетичного омбудсмена” зазначається, що Енергетичний омбудсмен здійснює також функцію спостереження за проблемами споживачів. Хотілося б, щоб це не залишилося єдиною функцією, яку він на ділі здійснюватиме – тільки спостерігатиме  за проблемами споживачів.

Законопроектом передбачається, що у разі розгляду питань порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг за поданням Енергетичного омбудсмена Регулятор розглядає питання відповідальності суб’єкта господарювання, його посадових осіб на підставі встановлених Енергетичним омбудсменом фактичних обставин справи на своєму засіданні у формі відкритих слухань протягом 30 днів із моменту отримання такого подання та приймає рішення про застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб’єкта господарювання.

Крім того, проект Закону встановлює норми, відповідно до яких результатами розгляду Енергетичним омбудсменом звернення споживача може бути направлення суб’єкту господарювання рішення про припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері та поновлення прав та законних інтересів споживача. Через 30 днів після прийняття рішення Енергетичним омбудсменом відповідний суб’єкт господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, повідомляє Енергетичного омбудсмена про виконання погодженого зі споживачем рішення. Ненадання такої інформації тягне за собою адміністративну відповідальність. Службові особи суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, до яких звернувся Енергетичний омбудсмен, співпрацюють з ним і своєчасно надають необхідну допомогу, зокрема, у визначений Енергетичним омбудсменом розумний строк відповідають на звернення Енергетичного омбудсмена шляхом надання йому інформації (в тому числі у формі звіту або звітів), що містить опис заходів чи дій (одноразових або таких, що тривають), вжитих або таких, що мають бути вжиті для забезпечення прав та інтересів споживачів або виконання рішення Енергетичного омбудсмена, або вмотивованих пояснень щодо того, чому такі заходи чи дії не були вжиті. З порушенням вимог нормопроектувальної техніки, але все ж таки відзначається в законопроекті й те, що участь у розгляді спору та виконання рішення Енергетичного омбудсмена є обов’язковим для суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Проте сам Енергетичний омбудсмен застосовувати до суб’єкта господарювання санкції та/або адміністративне стягнення за невиконання його рішень права не матиме, тобто притягувати до якої-небудь юридичної відповідальності не зможе. Яка ж це повна незалежність? Він залежатиме в частині реалізації понесення відповідальності за порушення, щонайменше, від Регулятора. До речі, ніхто не переймається стосовно перебирання на себе повноважень суду, у разі прийняття рішення про застосування санкцій Регулятором та накладення штрафних санкцій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

Чи достатньо цих повноважень, аби примусити, наприклад, Уряд скасувати незаконну постанову, яку він видав? Ні, недостатньо.

Чи зможе Енергетичний омбудсмен з такими повноваженнями вирішити проблему різниці в оплаті за електроенергію (за 1 кВт·год) в різних регіонах України (згідно з постановою Регулятора від 24 квітня 2017 року № 538 в різних областях України діють різні тарифи на електроенергію для непобутових споживачів. Розмір тарифу формується в кожній області в залежності від обсягу споживання електроенергії: чим більший обсяг споживання, тим менша вартість електроенергії. При цьому підприємства групи  «Систем Кепітал Менеджмент» Ріната Ахметова отримують найкращі умови з вартості електроенергії, а тарифи для споживачів другого класу напруги, бюджетних установ, середнього та малого бізнесу, в більшості областей зросли. Хоча, необхідно зауважити, що в інших областях вони знизились), вирішити проблеми власності силових кабелів з невизначеним статусом і умов їхньої експлуатації, стан всіх інженерних мереж, відсутність в енергетичному секторі економіки органу, який би розробляв технічні норми і правила, регламенти і стандарти.

Чи під силу Офісу Енергетичного омбудсмена вирішення всіх енергетично-олігархічних проблем України? Адже страждання споживачів можливо усунути не шляхом боротьби з наслідками, а лише усунувши причини порушення їхніх прав та законних інтересів.

Світлана СИДОРЕНКО