Трамп & Клінтон. Які ж ті американці потішні!

Юрій Ситник
Юрій Ситник

В США відбулися дебати між кандидатом від Республіканської партії Дональдом Трампом та його суперницею від Демократичної партії Хілларі Клінтон.

Які ж ті американці потішні!

Після того, як газета Washington Post оприлюднила запис 11-літньої давнини, де Трамп хвалиться, що жінки дають йому цілувати себе і хапати руками, тому що він “зірка”, пишуть, що рейтинг підстаркуватого мачо суттєво підупав.

Ну і до чого тут сам Трамп, коли на білому світі повнісінько дуреп, котрі лише й мріють аби який “трамп” лапнув її за дупу чи поцьомав, а ще в ідеалі зробити з цього сакрального дійства фоточку і викласти у Фейсбуці!

Як повідомляють ЗМІ, після цієї сенсації (!) десятки видних партійців закликали рудого пропутінця зняти свою кандидатуру. І американці в це вірять? Вірять, що хтось із цих поважних політиків є моральнішим за циніка Трампа?

Але ж значно простіше скоригувати “громадську думку” звинуваченнями у неповазі до жінок, чим коментувати черговий злив інформації з Wikileaks про саму пані Хілларі. А мова йде про фрагменти виступів пані Клінтонової перед банкірами Goldman Sachs, Deutsche Bank, Morgan Stanley та інших, в одному з яких вона сказала, що: “проблеми економічного тиску на середній клас її більше не стосуються, через достатні статки власної родини!”

Це лише підтвердило мої припущення, що так званий “середній клас” знищується по всьому світу, а не лише на пост-радянському просторі.

На жарт банкіра Бланкфейна з “Ллойду”, що у “Вашінгтон люди йдуть, щоби здобувати статки”, пані Клінтонова відреагувала доволі специфічно: “проти людей, котрі чогось досягнули в житті, існують перестороги”. Ще в одному своєму виступі перед банкірами з Morgan Stanley вона схвально відгукнулася про пониження податків на корпорації та підняття пансійного віку.

А найбільше мені сподобалося наступне одкровення:

“Якщо до вас прикута пильна увага, до ваших секретних переговорів і домовленостей, люди починають нервувати. Публічна позиція з ряду питань має відрізнятися від особистої”

Ні-ні, все по-політичному вірно, тільки ж яка дурепа про це публічно заявляє?!

Найцікавіше. За подібні “одкровення” банкіри непогано платять. До прикладу, Goldman Sachs за один виступ заплатив пані Клінтоновій 675 тис. долярів, а її мужу, пану Клінтону аж 1550 тис. долярів. Правдивий сексизм! А по-суті: та ж корупція в гарній обгортці по-американськи. Пригадуєте багатомільйонні гонорари Януковичу за його книжку?..

Пана Клінтона згадав у публічних дебатах і пан Трамп:

“Якщо ви поглянете на Біла Клінтона, я лише говорив, але він робив, що він витворяв з жінками ніколи не було раніше у всій політичній історії цієї країни, наскільки образливо він ставився до жінок”. Бреше, 100% що було, можливо просто не в Овальному кабінеті.

Підозрюю, що власне нікчемна тема під брендом новоутвору “сексизм” стала домінуючою на американських кухнях. ЗМІ ще обсмоктують обіцянку злого Трампа посадити бабусю Хілларі в тюрму. Ну а головна тема дебатів – “Сирія”.

Остання, на загал, цікавить народ дещо менше, бо там направду чорт ногу зломить! Обидва політики дружно вважають, що ІДІЛ (ІД) – це зло. Але пані Клінтонова стверджує, що президент Сирії Башар Асад, вкупі з Росією та Іраном, котрі його підтримують – теж зло. Пан Трамп натомість заявляє, що не виступає за Асада, але “Асад убиває ІД, Росія вбиває ІД, Іран убиває ІД…”.
Ось і спробуй розберись, хто там кому “рабінович”!

Якщо хтось дочитав до цього місця, то в нього склалося хибне враження, ща автор симпатизує пану Трампу. Це не так. Акценти виставлені лише з врахуванням того, що мої читачі, в основній масі, ототожнюють Трампа з “ворогом”, а Хілларі Клінтон мало не з “благодійницею”. Дорогеньки мої, не шукайте в сраці меду, перепрошую!

Після терміново пристріленого 35-го президента, в США вже не допускають на верхні щаблі владної піраміди “непевних” осіб. Хто ж із ляльководів міг тоді прорахувати, що гуляка та життєлюб Джон Кеннеді зазіхне на святе – владу латентних структур, та ще й звернеться за підтримкою до американського народу! Тож теперішні грандіозні шоу між республіканцями та демократами – нічого не значать. Маріонеток “ведуть” до влади, заздалегідь вивчаючи під мікроскопом їхні психотипи, та вмонтовуючи особисті завдатки кандидатів у свої плани.

Для нас немає жодного значення хто переможе в США. Зрештою, як і для американців. На перший погляд, для України пан Трамп є більшим лихом, тому, що начебто лояльний до Путіна. Але коли через “нелояльну” до Росії Клінтон переведуть ІІІ Світову в “повномасштабний” формат, то нічого доброго нам це не принесе. Зрештою, як і “здача” України Трампом Путіну.

Вкотре повторюся, ми, на сьогодні, як держава – лише об’єкт у геополітичних процесах. Нами торгують у своїх світових ґешефтах ті, хто вміло скеровують у потрібному руслі не лише “порошенків”, а й усіх “клінтонів”, “трампів” та “путіно-обамо-меркелів”. Щоби стати суб’єктом геополітики й зберегти себе від повної втрати державності та знищення, маємо об’єднатися навколо спільних цінностей, згромадитися до купи та обрати врешті-решт українську владу.

До тих пір, поки українство у владі представлятимуть вороги та запроданці – жодні вибори в жодній країні світу нам не допоможуть.

А поки що ми такі ж потішні як і американці у своїх політичних уподобаннях. Тільки нам, на відміну від З’єднаних Американських Держав, в розділеній, розграбованій, анексованій зовнішніми та внутрішніми ворогами та охопленій війною Україні, не залишилося ні часу, ні права на помилку.

Юрій Ситник, Львів
Більше моїх думок на приватному блозі www.yurko.info