Іст Четгем, Ню Йорк – У вологий і похмурий липневий ранок, батьки та їхні юні таборовики старанно розпаковували своє знаряддя, приїхавши на Вовчу Тропу з різних сторін Америки, як рівнож з України, Канади, Австрії та Швеції. Деякі не терпеливо чекали знов побачити своїх друзів з минулих таборів та запізнати нових, інші трохи тривожилися залишити своїх батьків, але всі були готові розпочати ще одну таборову пригоду на мальовничій Вовчій Тропі.
Загальне відкриття табору відбулося на великому майдані, над яким наглядає чудова каплиця. П’ять окремих таборів були представлені, разом начислявши 252 таборовиків і 58 виховників. Батьки завзято брали фотографії, користаючи з останньої нагоди насолодитися своїми найдорожчими дітьми. І в одну мить, після молитви, підняття прапорів і першого наказу від Окружної Таборової Комісії (ОТК), велика таборова гра розпочалася.
Через два тижні, учасники разом із своїми виховниками підготовляли теми, пісні і хрещення поодиноких таборів, як також будували цікаві брами та криївки, займалися спортом, співали, майстрували, плавали, мандрували, переводили історичні гри та вмілості, забавлялися на вогниках та різноманітних вечірних зайняттях. Це була прекрасна нагода залишити денну рутину і технологічний спосіб життя позаду і відчути, у глибині душі, красу і спокій природи та важливість дружби.
Після безліч пригод і нових знайомств, настав час на День Пластуна. Постійний гомін на Вовчій Тропі почав набирати більше шуму з прибуттям на оселю батьків та близьких, які не могли дочекатися відвідати своїх таборовиків після двох довгих тижнів. У суботу, 23-го липня, День Пластуна відкрився молитвою, піднесенням прапорів і відспіванням таборової пісні кожного табору. Опісля, учасники мали довго-очікуване дозвілля, коли мали можливість вільно провести час разом зі своїми родинами і розповісти їм про всілякі приємні таборові пережиття. Всі таборовики повернулися в свої табори в вечірній час, але тільки, щоб знов зустрітися зі своїми близькими на традиційному новацькому вогнику та на Великій Ватрі.
У неділю, 24-го липня, всі пластуни та гості взяли участь у Божественній Святій Літургії під проводом Преосвященного владики Павла Хомницького, та у закриттю Дня Пластуна і дефіляді. Табір старшого юнацтва мав своє таборове закриття, а решта таборовиків користали із ще кілька неквапливих годин зі своїми родинами. В кінці дня, всі учасники, попрощавшись із своїми найближчими, повернулися до своїх таборів і з нетерпінням очікували “найкращий тиждень.” Рівнож в цей час, гарно розпочинався початковий табір наймолодшого новацтва, який організує пластовий курінь “Спартанки.”
Як завжди, все приємне мусить прийти до кінця. У суботу, 30-липня, окремі закриття відбулися, і всі трималися за руки в останньому “колі на добраніч.” Після довгих і емоційних прощань, учасники та виховники зібрали свої речі і виїхали з Вовчої Тропи назад до свого родинного життя.
Цього-річний пластовий клич є: “Живе лиш той, хто не живе для себе.“ Слова Василя Симоненка пригадують нам що кожний пластун має обов’язок працювати чесно і свідомо для добра родини, суспільства і українського народу та бути взірцевим громадянином, в державі де знаходиться. Ми щиро сподіваємося, що досвід наших дітей з табору і з пластової системи насправді трансформує їх на людей для інших, не піклуючись тільки про себе, а про всіх навколо них і про ціле суспільство. Бачучи, як тільки кілька тижнів змінило цих дітей в більш зрілих, самостійних і дбайливих осіб, можна впевнено сказати що Пласт і Вовча Тропа успішно дотрималися цього кличу!
В імені всіх батьків, хочу скласти щиру подяку ОТК, на чолі з Тарасом Попелем, які невтомно працюють круглий рік щоб приготовити будинки і терен, зібрати взірцевий склад комендантів і виховників та перевести табори гладко і безпечно. Також, велике спасибі безліч працівникам та добровольцям, які працюють день і ніч, щоб надати всі необхідні послуги, як також деякі зручності дому, нашим таборовикам. На кінець, дякую комендантам – ст. пл. Ірі Перхалюк, ст. пл. скоб Павлові Темницькому, ст. пл. вірл. Мусі О’Конел, ст. пл. Маркові Мулик, і ст. пл. вірл. Христинці Темницькій, ЧП – та всім виховникам за те, що вони прийняли велику відповідальність дбати за наших дітей і поділитися з ними чаром пластового таборування.
До наступного року…
Христя Яцків Брожина